Частини скелета - Педагогика
Учебные материалы


Частини скелета - Педагогика



У скелеті людини розрізняють: хребетний стовп, грудну клітку, че­реп, верхні кінцівки з плечовим поясом і нижні кінцівки з тазовим по­ясом (рис. .25).

Хребетний стовп людини складається з 33-34 хребців, між яки­ми лежать хрящові прокладки—міжхребцеві диски, які надають хреб­тові гнучкості.

Кожен міжхребцевий диск складається з драглистого ядра і фіброзного кільця, утвореного волокнистим хрящем. З віком змінюється висота дисків. ':

У хребетному стовпі розрізняють 7 шийних, 12 грудних, 5 попере­кових, 5 крижових і 4 - 5 куприкових хребців. У дорослої людини кри­жові хребці зростаються в одну кістку—крижі, а куприкові—в куприк'(рис,26)

Хребетний стовп займає біля 40% дфвданни тіла і є основним стриж? неМі опорою. Хребетні отвори усіх хребців утворюють хребетний ка­нал, в якому міститься епинний мозок.

Хребець складається з ци­ліндричного тіла, дути 4 семи відростків (рис.27). Непарний задній відросток — остистий і пара поперечних відростків є місцями прикріплення зв'язок і м'язів. Дві пари суглобових відростків тг верхніх і нижніх— служать для рухомого сполучен­ня (суглоби) з такими відростка­ми хребців, розташованих вище і нижче. Між тілом і дугою хреб­ця є хребетний отвір.

Перший шийний хребець— атлант — складається з пере­дньої і задньої дуг з невелички­ми горбиками посередині (рис. 28). Другий шийний хребець — епістрофей — має над своїм тілом звернений уверх зубовид-ний відросток, по якому повер­тається вправо і вліво атлант ра­зе** з, черепом (рис.29). Решта шийних хребців має відносно не­велике тіло, великий хребцевий отвір, роздвоєний на кінці, і отво­ри на поперечних відростках. Грудні хребці мають типову бу­дову, а поперекові відрізняються дуже масивними тілами, їх ко­роткі і товсті остисті відростки відходять від дуги майже гори­зонтально.

Процес окостеніння хребетного стовпа починається у внутрішньоутробному періоді. До 14 років окостенілими є тільки середні частини тіл хребців. Повне окостеніння ок­ремих хребців закінчується до 21-23 років.

До 1,5 року хребетний стовп росте не­рівномірно; від 1,5 до 3 років відносно улов* ільнюється ріст шийних і верхніх грудних хребців, а в 10 років енергійно ростуть по­перекові та нижні грудні хребці.

Рис. 26. Хребетний стовп: 1 — шийні хребці; 2 — грудні хребці; 3—поперекові хребці; 4 — крюкові хребці (крижова кістка); 5 —куприкові хребці (куприкова кістка).

У новонародженої дитини стовп май* же прямий, характерні для дорослої людини вигини тільки намічаються і розвиваються поступово.

Рис. 27. Грудний хребець (вид збоку): 1 -— тіло Хребця; 2 — нижня реброва ямка; З — нижня хребцева вирізка; 4 — Нижній суг­лобовий відросток; 5 — остистий відросток; 6— поперечний відросток; 7—реброва ямка поперечного відростка; 8 — верхній суглобо­вий відросток; 9 — верхня хребцева вирізка; 10 — верхня реброва ямка.

Першим (6-7 тиждень) з'являється шийний лордоз (вигин, спрямований опуклі­стю вперед). У цей період дитина починає тримати го­лівку. До б місяців, коли ди­тина починає сидіти, утво­рюється грудний кіфоз (ви­гин, спрямований опуклістю назад). Коли дитина починає стояти і ходити, утворюєть­ся поперековий лордоз, з ут­воренням якого центр ваги переміщується назад, перешкоджаючи падінню тіла у вертикально­му положенні. До року є всі вигини хребта. При швидкому окостенінні скелета після 10-12 років викривлення хребта мо­жуть залишитись на все життя, що нега­тивно вплине на розвиток грудної клітки і на роботу органів Дихання, загальний фі­зичний розвиток дитини—на її здоров 'я. Грудна клітка утворює кісткову ос­нову грудної порожнини, в якій містяться легені, серце, стравохід, печінка, дихальне горло і великі судини (рис. ЗО).

ІЗ 12 пар ребер, що утворюють грудну клітку, 7 пар верхніх назива­ються справжніми, вони переходять у хрящі, якими з'єднуються з груд­ною кісткою.8, 9, 10 пари ребер називаються не­справжніми, їх хрящові кінці з'єднують­ся з хрящем ребра, що знаходиться вище. 11 і 12 пари ребер хрящів не мають, їх передні кінці вільні.

Груднина—плоска непарна кістка, яка складається з рукоятки (верхня час* тина), тіла (середня частина) і мечоподі­бного відростка. Між цими частинами містяться хрящові прошарки, які до ЗО років окостенівають.

Верхній отвір грудної клітки закри­вається в тілі людини трахеєю, стравохо­дом, кровдносними судинами і нервами, що проходять у ній. Нижній отвір зами­кається діафрагмою. Міжреберні про­міжки затягнуті міжреберними м'язами. Так утворюється герметичне замкнена грудна порожнина.

У перші роки життя грудна клітка стиснута з боків і має форму конуса, її передньозадній розмір більший за поперечний. У зв 'язку з по­силеним ростом ребер, розвитком легень грудна клітка поступово роз­ширюється, і в 12-ЇЗ років вона набуває такої форми, як у дорослої лю­дини. У дорослої людини грудна клітка широка, з переважаючим попе­речним розміром, що пов'язано з вертикальним положенням тіла, при якому нутрощі давлять масою в напрямку, паралельному грудині.

До 12-13 років формування грудної клітки закінчується і вона відрізняється від грудної клітки дорослої людини тільки розмірами. В період статевого дозрівання грудна клітка дуже швидко росте, причому влітку швидше, ніж взимку. Грудна клітка дітей дошкільного і молод­шого шкільного віку дуже еластична і податлива. Тому при тривалій неправильній поставі, а також при сильному стягуванні тіла поясом, можуть статися викривлення грудної клітки і порушення її розвитку. Це, в свою чергу, відіб'ється на розвитку і діяльності легень, серця і вели­ких кровоносних судин, які містяться в грудній порожнині.

Скелет верхньої кінцівки складається з вільної кінцівки — руки і плечового пояса, який з'єднує її з тулубом.

Плечовий пояс утворюють парні кістки - лопатки і ключиці (рис. 31). У верхній частині спини розташовані дві плоскі трикутної форми кістки — лопатки; на задній поверхні лопатки є високий міцний гребінь, до якого прикріплюються м'язи. За допомогою суглобів лопатка сполучається з ключицею і плечовою кісткою. Ключиця — довга трубчаста кісна, зігнута подібно до букви .&

Скелет верхньої кінцівки складається з плеча, передпліччя і кисті.

Плечова кістка має довге трубчасте тіло з напівкупястою голов­кою на верхньому кінці і блоковидною на нижньому (рис. 32,а). Верхня головка входить у суглобову западину, утворюючи рухомий плечовий суглоб.

Передпліччя складається з ліктьової і променевої кісток (рис.32,£,в). Кістки передпліччя сполучаються з плечовою кісткою і утворюють складний ліктьовий суглоб. Із зап'ястком кістки

передпліч­чя утворюють цроменево-зап'легковий суглоб еліпсоподібної форми.

У кисті розрізняють "зап'ясток, п'ясток і фаланги пальців (рис.ЗЗ).

До складу зап'ястка входить вісім невеличких кісточок, які розм­іщені у два ряди і з'єднані між собою рухомо. П'ясток складається з 5 подібних між собою довгих кісток. Фаланг у кожному пальці по три і лише у великому пальці — два. Кісти зап'ястка утворюють склепіння, повернуте угнутістю до долоні. У новонародженого вони тільки наміча­ються, далі вони поступово розвиваються, і їх стає добре видно в 7 років, а процес їх окостеніння закінчується в 10-13 років. На цей час закінчується окостеніння фаланг пальців.

Скелет нижньої кінцівки

складається з тазового пояса і вільної кінцівки — йоги. Тазовий пояс до­рослої людини утворений двома тазо­вими кістками, які за допомогою ма­лорухомих суглобів сполучаються з крижами у замкнуте кільце (рис. 34).

У дітей і підлітків кожна тазова кістка складається з трьох кісток: клубової, сідничної, і лобкової? з'єднаних між собою хрящовою тка-. ниною. Зростання їх починається з початком статевого дозрівання і закі­нчується у 18-20 років. Після 9 років виявляються відмінності у формі таза хлопчиків і дівчаток: у хлопчиків таз вищий і вужчий, ніж у дівчаток.

Нога людини складається із стегна, гомілки і стопи.

Стегнова кістка — найбільша і найдовша кістка людини (рис.35). Головка стегнової кістки входить у вертлужну западину таза, утворюючи кульшовий суглоб.

Гомілка складається з великої і малої гомілкових кісток, які лежать паралельно і з'єднані між собою міжкістковою перетинкою. Стегнова кістка з великою гомілкою утворюють колінний суглоб, до складу якого вхо­дить і колінна чашечка — маленька кісточка трикутної форми, розм­іщена в сухожилку чотириголового м'яза стегна.

У стопі розрізняють лереЬнлесІяо, плесно і фаланги пальців (рис.36).

Передплесно складається з семи добре розвинених кісток, розмі­щених у два ради. Найбільш! з них—таранна і п 'яткова. Спереду від таранної І п'яткової містяться човно-видна, кубовидна і три клиновидні кістки.

Плесно утворене 5 довгими кістками, даазадаімн кінцями зчлено­вуються з кістками передплесна, а з передніми—з фалангами пальців.

Стопа людини утворює склепін­ня, яке спирається на п'яткову кістку і на передні кінці кісток плесна. Розр­ізняють поздовжнє і поперечне скле-ганнястопи. Поздовжнє склепіння сто­пи властиве лише людині, і його фор-мування пов'язане з прямоходінням. У новонародженої дитини склепін-частість стопи не виражена, вона фор­мується шзншіе, коли дитина починає ходити.

Череп — скелет голови, в яко­му розрізняють два відділи: мозковий (черепну коробку) і лицьовий (рис.37).

До складу мозкового відділу че­репа входять вісім плоских кісток: 1 — лобова, яка закриває порожнину черепної коробки спереду. Всередині лобової кістки, над надбрівними ду­гами, с порожнини — лобні пазухи, сполучені з порожниною носа, звідки у них проникає повітря;

2-г— середина черепної кришки утворена двома тім'яними кістка­ми, які за допомогою зубчастого шва з кож з лобовою і потиличною кістками;

Рис. 3& Кістки стопи: І—п'яткова кістка; 2—її 'ят­ковий горб; 3 — тіло надп 'ятко­вої кістки; 4—шийка надп 'ят­кової кістки; 5—головка над-п 'яткової кістки; 6—кубоподіб­на кістка; 7—човноподібна кістка; 8—бічна клиноподібна кістка; 9—проміжна клинопод­ібна кістка; 10—присередня клиноподібна кістка; 11-плес­нова кістка І; /2—проксималь-"* на фаланга великого пальця сто­пи; 13 — дистальна фаланга V пальця; 14 — середня фаланга V пальця; 15 — проксимальна фа­ланга У пальця; 16—блок над-п 'яткової кістки.

'єднуються одна з одною, а та лускатим

ШВОМ ТІМ'ЯНІ КІСТКИСИ0'

лучаються із скроне­вими, які утворюють бічні поверхні черешки коробки. Усередині скроневих кісток ле­жать органи слуху і рівноваги, до яких веде зовнішній слуховий прохід; в утворенні основи черепа бе^Ь участь клиновидна або основна кістка, на верхній поверхні якої є заглибина—турецьке сідло, в якій міститься нижній ножовий придаток—гіпофіз;

6—решітчаста кістка лежить у верхньому відділі носової порож­нинну вирізці лобової кістки. Крізь численні отвори решітчастої кістки від головного мозку до слизової оболонки носапроходять гілочки нюхо­вого нерва.

У лицьовому відділі черепа більшість кісток парні: верхньоще­лепні, носові, сльозові, виличні, піднебінні і нижні носові раковини. Вер­хньощелепна кістка бере участь в утворенні очної ямки, носової і ро­тової порожнини. Вилична кістка, сполучаючись з виличним відрост­ком скроневої кістки, утворює виличну дугу, до якої прикріпляються м'язи і зв'язки обличчя. Сльозова кістка найменша і найтонша з усіх кісток черепа—пластинка чотирикутної форми, що утворює передню части­ну присередньої стінки очної ямки. Піднебінна кістка складається з двох пластинок: горизонтальної, яка утворює задню частину твердого піднебіння і вертикальної, яка входить до складу бічної стінки носа. Нижня носова раковина — цілком самостійна кістка, що має форму вигаутоїпластинки.

Непарних кісток три: леміш, що утворює верхню частину носової перегородки; нижня щелепа, що складається з двох частин, які зрос­таються на другому році життя; і Невелика підковоподібна кістка— під'язикова, яка є місцем прикріплення багатьох м'язів. Безпосеред­ньо з кістками черепа вона не зчленовується.

Найінтенсивніше кістки черепа ростуть протягом першого року життя. З віком, особливо з 13-14 років, лицьовий відділ росте енергійні­ше і Починає переважати над мозковим. У новонародженого об'єм моз­кового черепа у 8 разів більший лицьового, а у дорослого в 2-2,5 рази.

У новонародженої дивини череп ще повністю не окостенів. Лобо­ва, основна і скроневі кістки складаються з двох частин кожна, поти­лична кістка поділена на чотири частини. Процес їх зростання триває 3-4 роки.

Шви між окремими кістками черепа новонародженої дитини не сформовані: їх Краї З'єднуються між собою сполучнотканинними пере­тинками. Бічні тім'ячка заростають вже до моменту народження дити­ни; Потиличне—заростає на 2-3 місяці життя дитини. Найдовше заро­стає лобове тім'ячко —12-18 місяців. Черепні шви остаточно форму­ються тільки у 3-4 роки і до ЗО років життя людини майже повністю заростають.

Найінтенсивніше росте череп протягом першого року життя дити­ни, до 4 років він росте ще досить швидко, потім його ріст уповільнюється, особливо у віці 7-12 років. Статеві відмінності в будові черепа поляга­ють у тому, що чоловічий череп більший, лицьова частина його більш розвинена, а виступи і горбики, до яких прикріплюються м'язи виразніші, ніж у черепа жінки.


Последнее изменение этой страницы: 2018-09-09;


dommodels.ru 2018 год. Все права принадлежат их авторам! Главная